Як вам виступи наших бондажистів?
Думаю, мені не вдалося подивитися всі виступи, але враження від побаченого були радше як від цирку. У Японії я таких виступів не бачу, у нас вони виглядають зовсім інакше.
А в якому сенсі цирк, уточніть, будь ласка.
Я не вживаю це слово в якомусь негативному сенсі, радше це просто для мене незвично – ніби я прийшов на якесь дійство. Згадується китайський цирк з акробатикою. Я хотів би поставити вам запитання: я помітив (і до цього чув у Японії), що росіяни люблять «жорсткіше», і коли я сюди приїхав, мені ще раз про це сказали. На шоу я бачив таке: сидять глядачі, дивляться, і коли відбувається щось таке жорстке, всі починають плескати. Виходить, ніби всі чекають на цей момент.
Я думаю, що плескають моделі, її витривалості, підтримують її.
У мене склалося враження, що вони бачать якийсь жорсткий момент і реагують на нього. Скоріш за все, це не так…
Від різних бондажистів чекають різного. <нерозбірливо>
Японці чекають від виступу не прояву фізичної сили, а радше психологічного впливу. Наприклад, людина не може дихати, і ось на це реагує глядач.
У нас теж таке буває. Минулого року Медвідь робив номер, наприкінці якого він змусив дівчину стати на стілець і розповісти віршик, і це її добило, вона розридалася. (коментар із залу)
Так, можу уявити таке. Для глядачів кінбаку важливий момент, коли людина зв’язана настільки, що не може самостійно змінити положення, і в цей момент люди чекають якоїсь еротики, отримують задоволення саме від цього. Замість різких рухів, впливів – тягучі, не різко смикнути за волосся, а схопити й повільно протягнути. Така, мабуть, у японців є особливість.
У вас є власний «Кінбаку-бар», куди приходять різні люди. Чи помітили ви національні відмінності в кінбаку?
Якщо говорити загалом, для Європи люди передусім орієнтуються на еротизм, американці – на якусь веселість, росіяни – на жорсткість. Це ж стосується й комунікації в парі. Але не обов’язково так для всіх. Є й в Америці люди, які люблять Ерос, і є французи та італійці, які люблять пожорсткіше.
Що ви думаєте про фестиваль (Moscow Knot 2017)?
Що стосується особисто мене, я взагалі не сприймаю інформацію письмово або в картинках. Мені обов'язково потрібно подивитися наживо, щоб відчути атмосферу. Цього разу в мене є шанс, і я дуже радий, що приїхав і зміг на власні очі побачити ваші шоу. Мені це подобається, дуже цінний досвід. І ще плюс до цього я можу побачити реакцію глядачів, які дивляться, це дуже цінно. Додам, що як я подивився на ваші шоу, так і хочу, щоб ви подивилися на моє, на спосіб комунікації в кінбаку, тому що він дійсно відрізняється, і жодні картинки, відео не розкажуть вам про те, що відбувається. Тому я дуже радий, що вдалося приїхати, і хочу, щоб ви подивилися, а потім навчилися це робити.
Які ви виділяєте особливості у своєму стилі?
— Якщо говорити загалом, я не артист, не людина шоу, сценічного жанру. Я більше спеціалізуюся на приватних сесіях, коли створюється простір тільки для двох, і я хотів би попросити вас, щоб ви дивилися на мої шоу саме з цієї точки зору. Багато іноземців кажуть, що в мене сучасний стиль, і я сам схиляюся до думки, що я трохи змінив традиційний стиль кінбаку, який використовується вже багато століть. Також я орієнтуюся не на застосування сили, щоб моя партнерка страждала, а все ж націлююся на задоволення партнерки від моєї техніки зв'язування. Сьогодні на уроці я намагався показати, на які місця краще тиснути, щоб партнер відчув задоволення.
Тобто ви робите те, чого хоче партнер, незалежно від власних бажань?
Хочу ще трохи пояснити. Я дуже люблю працювати з дівчатами, які тільки відкривають світ БДСМ, і виходить, що я все ж задаю ритм і рух, але таким чином, що партнерка отримує від цього задоволення. Вона ще не дуже орієнтується, і я її веду, і від цього вже сам отримую задоволення.
Чи вважаєте ви, що кінбаку народилося з Ходзьо-Дзіцу або Кобаку?
— Є кінбаку, це сучасне мистецтво, яке існує незалежно, і є різні теорії про те, звідки воно походить, але загалом ці теорії не мають особливого сенсу, тому що історично існує мистецтво Кобаку (зв'язування), звідки пішла вся техніка, вузли. Є також традиційні гравюри еротичного жанру Кійо Ева (?? нерозбірливо), якими користувалися звичайні люди, щоб якось розбудити та задовольнити свої бажання. І на цих картинках також зображені варіанти зв'язування. Також є картинки, де чорти в пеклі зв'язують такими ж вузлами людей.
Яким ви бачите кінбаку в майбутньому?
Я дуже часто їжджу до Парижа, там є додзьо, де люди вчаться та привносять щось своє, відбувається обмін досвідом. База в будь-якому випадку одна – японський підхід, японський спосіб мислення, кінбаку. Потім уже нашаровуються підходи з інших культур, люди привносять уже щось своє. Мені здається, це дуже цікаво та корисно для всіх.
Ви використовуєте батоги, що є досить великою рідкістю для японців, та інші прийоми. Ви бачите розвиток у цей бік?
-Щоб відповісти на питання, я маю трохи розповісти свою історію. Я не все життя займаюся кінбаку, лише близько 10 років. До цього тривалий час займався БДСМ. Тому я і сам уже вношу в кінбаку ці елементи – батоги, свічки, удари. Також варто сказати, що зараз дуже багато людей у самій Японії, які займаються не стільки через якісь еротичні спонукання, а їм просто подобається в'язати мотузками. Якісь режисери використовують це у фільмах, а потім люди самі цим займаються. Таких людей у кінбаку дуже багато. Спочатку вони в'язали як хобі, а потім це стало професією. Є також багато людей, які приватно займаються вдома, за картинками, інструкціями, і про них ніхто не знає.
Як часто виступає модель, чи не втомлюється тіло і який емоційний фон, адже на сцені ти переживаєш багато відчуттів, які ти даруєш залу.
Взагалі-то я не відчуваю особливих труднощів із цим.
А часто ти виступаєш?
Не надто часто, приблизно раз на місяць. Що стосується самого кінбаку, дуже часто воно застосовується для того, щоб зняти стрес із тіла. Людина не втомлюється, а їй стає краще.
Відомі європейські бондажисти виступають дуже часто, зазвичай усі вихідні, а часто й будні дні розписані на виступи/семінари тощо.
Ми не дуже орієнтуємося на шоу, більше на приватні заняття.
На виступі ви більше орієнтуєтеся на глядача чи входите в контакт із моделлю та робите виступ у своєму якомусь маленькому світі тет-а-тет?
Я орієнтуюся більше на створення атмосфери в парі.
Осада Стів запровадив практику якихось сертифікатів, данів у кінбаку. Як ви до цього ставитесь?
<показує схрещені руки>. Я теж даю уроки, але в мене немає такого поділу. Єдиний поділ, який існує – на учнів, які не можуть протягнути мотузку там, де хочуть. Так само, як у художників, які спочатку малюють коло. Зараз кінбаку дуже популярне в Європі, і я також помітив, що багато людей можуть поводитися з мотузкою, але роблять це неправильно. Перетягують, затягують – потім людям боляче.
А якщо люди роблять це спеціально, такий підхід у них?
Я на це теж згоден, якщо в людини є база. Також дуже важливий момент – особисті якості, щоб приваблювати початківиць у цей світ. Бо можна чудово володіти технікою, але особисті якості не приваблюватимуть людей.
Що первинне в кінбаку – БДСМ чи еротизм?
Якщо малювати колами – є коло кінбаку і коло БДСМ. Вони в якійсь області перетинаються, але не збігаються. Для мене в першу чергу – це комунікація, еротизм і контроль.
Чи запозичуєте ви щось, коли бачите чужі виступи? Якщо так, то що саме?
— Звісно, щоразу я знаходжу щось нове для себе. Сама техніка кінбаку передбачає, що ми щось звідкись беремо. Для людей, які починають вчитися, важливо досягти якогось певного базового рівня, і тоді вони вже можуть дивитися і повторювати (як і я роблю). Якщо у вас уже є база, це полегшить ваш шлях. Якщо ні, теж можна копіювати, повторювати, просто це займе більше часу. Теж можливо.
Чим ви ще займаєтеся в шибарі, окрім уроків і бару?
Бар, уроки, приватні уроки, робимо доросле відео, беремо участь у музичних кліпах. Окрім мотузок, я ще головний суддя на всеяпонському конкурсі з кунілінгусу ). Також займаюся викладанням техніки доведення дівчини до оргазму без дотиків.
Чи зв'язуєте ви чоловіків?
— Іноді, але не отримую від цього задоволення. Більше люблю дівчат.
А якщо жінка жінку зв'язує?
Так, багато таких пар. Часто жінки вчаться на жінках, а потім використовують цю техніку для свого бізнесу (зв'язують чоловіків). Ось ви зараз сказали, що до мене приїжджали кілька японських майстрів і я від них відрізняюся. Чим?
<підсумовуючи> Не вистачало емоцій, показували базові речі. Думки глядачів розділилися.
Скажіть напутнє слово )
Я сподіваюся, ви зможете не лише з мого виступу почерпнути нове, але й у всіх учасників, щоб потім цим скористатися. Сьогодні ввечері я ще раз покажу вам свій підхід, своє мистецтво, щоб ви змогли чогось навчитися. Для всіх нас дуже важливо, незалежно від країни, де живуть люди, вчитися один в одного. Чого я вам і бажаю. Я пропоную дружити і готовий поїхати в будь-яку країну, куди мене запросять.
Записав Jack Daniels.